![]() |
![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() |
|
![]() |
![]()
|
![]() “Лісова школа” 1938 р. при Сваляві, Закарпаття
Пласт і світовий скавтінґ
В 1921 р. Верховна Пластова Команда старалася про прийняття
Пласту до Міжнародної Скавтської Конференції і одержала відповідь,
що може бути тільки одна скавтська організація з кожної території-держави і
щоб Пласт увійшов у порозуміння з польським скавтінґом.
Беручи до уваги ворожі стосунки польської влади до українців, ВПК на таке
не погодилася. Зате Пласт на Закарпаттю (в Чехословаччині) належав до Союзу
Чеських Скавтів і як частина того союзу був членом міжнародного скавтінґу.
|
Пласт поза українськими землями
В 1920-их роках постали пластові-скавтські групи при українських церковних парафіях Канади і Америки. В 1924 р. в Канаді була зареєстрована організація молоді Пласт при товаристві Січ. Вона діяла декілька років, але не мала зв'язків з Пластом в Україні. Після заборони Пласту в Галичині, в жовтні 1930 р. в Празі, Чехословаччині, створено Союз Українських Пластунів Емігрантів (СУПЕ). Скільки було пластунів в роках 1911-1930? У звіті за 1925 рік, Сірий Лев пише, що було в Україні 37 діяльних куренів (19 мужеських, 17 жіночих, 1 мішаний), 4 курені і 5 гуртків УСП. При 9 куренях були новацькі гуртки. Разом було 1750 юнацтва (1070 хлопців, 676 дівчат), 138 старшого пластунства і 200 новацтва. До того було 34 старші опікуни (переважно учителі, але також 3 священники, 1 адвокат, 2 ремісники і 2 банкові урядники). В 1930 році було 93 юнацькі курені, 25 куренів УСП і УПС і разом - 6,000 пластунів - поділених на 10 округ. |