Пласт в Монреалі
(уривок із монтажу на святкуванні 50-ліття станиці, яке відбулося 14-15 листопада, 1998)

"Якраз минає 50 років від часу коли монреальці почули вперше привіт СКОБ! Вже небагато із перших пластунів залишилось сьогодні живими ...
Життя в Монреалі було зовсім інше як в Европі. Там усі жили разом у спільних таборах, тут далеко одні від других. Там стрічалися кожного дня, тут раз на тиждень, або й рідше. Там весна приходила скоріше як у Канаді. Там усіми опікувались унрра чи ІРО, а тут кожний мусів дбати про себе і про свою родину. Там було багато часу для себе, а тут завжди замало ...
Але помимо всього, пластове життя розвивалось. Заснувався курінь юнаків ім. Митрополита Шептицького, курінь юначок ім. княгині Романової, гнізда новаків Діти Зеленого Бору і новачок Лісовики.
При допомозі щедрої громади, в 1954-му році станиця купила перший пластовий дім, а в 1967 куплено теперішню домівку. Пластові помагав Пласт Прият до якого належали батьки і приятелі пластунів. Перші табори були на оселі парохій св. Михаїла та св. Софії, а в 1960-му році закуплено оселю Батурин ...
У 1967 році, рік 100-ліття Канади, на Батурині відбулася ЮМПЗ з нагоди 55 ліття Пласту...
Наша станиця живе далі і пристосовується до обставин. Вона спеціяліст від "латання дір". Коли нас менше стало, то створила мішаний курінь. Коли нема досить виховників, вона ділить виховника на три частини. Ми не загартовані а часом і розпещені, міські діти. Ми не є такі витривалі як були колись пластуни в Карпатах. Ми є інші але ми не хочемо бути гіршими. В Монреалі і в цілій діяспорі, у наших серцях хочемо дальше плекати любов до України. Хочемо дальше пластувати...